Гартування та суспільна думка

Найкращий спосіб усвідомити ступінь своєї залежності від суспільної думки, — наважитися на якійсь чудернацький вибрик у публічному місці. Наприклад, розпочати давно омріяні ранкові обливання водою — у центрі Києва.

«Обливалася б душем, — скептично потиснула плечима одна з подруг, — нащо той перфоманс у середмісті»? «А сусіди не будуть проти»? — занепокоїлася інша. «О божечки, тільки б нікого не зустріти, тільки б не зустріти», — скоромовкою повторювала я, збігаючи сходинками з відром у руці — в однісінькій білизні та з палаючими від сорому щоками.

Потік крижаної води у мить зупинив внутрішній монолог. Я стояла за два кроки від Майдану Незалежності, поміж закутаних у теплі шарфи перехожих — ледь не гола, наскрізь мокра, з ідіотськи щасливим обличчям. Я сміялася утрішньому сонцю та жодним із нейронів не цікавилася тим, що про це скажуть сусіди.

Найкращий спосіб вивільнитися з кайданів чужих думок — коїти більше веселих дурниць. Головна річ — робити це з геть серйозною пикою.

------

Soundtrack: Crematory, "Tears of Time" (1995).

Error

default userpic

Your IP address will be recorded 

When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.